Сумні без миру свята

А після празника Введення

Свято Андрія, Сави,

Святої Анни, Миколая,

Євгенія, Ореста,

І вже Різдво Христове.

Яке я свято більше люблю

Мені важко сказати…

Заплутався, не знаю,

Яку я люблю більше страву,

Що краще святкувати.

Де відчуваю більше Божу силу:

Чи на Великдень чи в Різдво?

Люблю гаївку більше як колядку,

Який тропар, яку стихиру, –

Про що я пишу і нащо?

Дитиною потрібно бути.

Я граюся тепер в дитину…

Боюсь зухвало говорити,

Боюся кари, боюсь згрішити.

Нелегку маємо годину.

Як в час війни війну забути?

Ставлю себе на місце тих родин,

Де є убиті, інваліди,

Караються в полоні люди,

Де безвісті пропавший син.

Як їм себе перемагати?

Як людям святкувати свято,

Не нарікати, не сумувати…

Не плакати, а заспівати

Прославу Богу ворогам на зло.

Боже, подай нам свою силу!

Ми грішні, безпорадні,

Подай нам мудрість, волю,

Подай нам, Господи, надію,

Щоб були свята ці щасливі!

8 грудня 2015 року Божого

Social Like

Авторська сторінка поезії ієрм. Самуїла Мосціпана