Крути і круки

Друк

Крути і круки

Славу можна оббрехати –

Зганьбити брехнею.

Славу можна покарати,

Славу можна вбити.

Правду можна неправдою

У землю зарити

І похоронити.

Навіть можна розіп’яти,

Та не можна Всевишньому

Щось заборонити.

Слава стане, як Бог схоче,

І правда воскресне.

І хай ворог не регоче,

Марно не радіє,

Бо страшна його зневага,

Мерзенна неправда

Колись вкриється ганьбою

І судом народним,

І небесна Божа кара

Знеславить позором.

З часом стане все відомо

Про катів, пилатів,

Про іродів божевільних,

Маньяків, сексотів.

А про Лазарів, що в струпах

І в голодоморах, –

Буде світ скорбіти,

Все буде відомо.

А могили невідомих

Ждуть страшного суду –

Бог прославить цих героїв

В останню хвилину.

 

А герої не гриби –

В них своя природа.

Ними стали хлопчаки,

Юнаки, студенти.

Дух із неба, із гори,

Не з крові і плоті –

Це від серця, від душі,

Від Бога й любові.

 

Патріоти – це еліта!

Земна і небесна.

За любов і за геройство

Визнана найкраща.

І на землі, і на небі

Вони виняткові,

В Господа в пошані.

Героїзм не зрозуміти –

Це не в нашій силі,

Це загадка долі.

Героїзму не спинити,

Ні правди, ні слави.

Героїзм маєм любити,

Як дари небесні.

Патріоти і Герої –

Вічний гімн свободі.

 

Україна героїчна,

Славна, справедлива –

Так благословенна Богом,

Як Рим, Палестина.

То чому ми не єдині?

В чому тут причина?

Чому наша Україна

Така нині бідна?

Продається за срібняки

Вдома і у світі,

Гинуть у боях герої,

Користають підлі.

Обкрадають рідні землі

Свої українці,

Хитрують і брешуть

За умовні одиниці,

За золото, гривні,

Совісті не чують.

Запродали душу –

І на почуттях героїв,

Святих патріотів,

Вчиняють наругу.

Збігаються, наче круки,

До жертви, до трупів,

Як невинні, в вишиванках,

Та дають всім руки.

Стільки слів наговорили,

Накричали: «Слава!» –

Прокленуть вас колись внуки,

А це – страшна кара!

 

Відновили Крути славні

Козацькую славу,

І побачили повстанці

Правнуків звитягу.

Із Прапором синьо-жовтим,

Зі святим Тризубом

Йдуть внуки на муки

За ту саму Україну,

За мову, за маму.

А дівчата-волонтери,

Як колись зв’язкові,

Віддають все за героїв –

Від хліба і солі –

До власної крові,

Щоб не впала Україна 

Сьогодні на Сході!

 

А круки, як люди –

І славні, і добрі,

Разом з журавлями

Курличуть піснями,

Проводять за хмари.

Бувають хижі, злі,

Клюють героям очі,

Як ворони смердючі,

Нічим не ризикуючи,

Як велетні-орли,

Як соколи голодні,

Як вправні яструби,

Що трупами смакують.

А беркутів зневажили,

І то несправедливо,

Образила птаха

Міліція клята,

До зрадників прирівняли

Гірського пілота.

 

Не винні коні,

Не винні круки,

Орли не винні в небі,

А винні злії люди.

 

29 січня 2016 року Божого

ієромонах о.Самуїл

 

Додати коментар

Developed in conjunction with Ext-Joom.com