Дитинство

Друк

ДИТИНСТВО, ЯК І СВЯТО, – СВЯТЕ

Великдень без гаївок – 

Як Різдво без коляди,

Як воскресіння без веснянок,

Квітна неділя без верби,

Зелені свята без маївок,

Як Миколай без чуда, без подушки.

 

Гаївки – витвори народні:

Чарівні співи, танці ніжні,

І «Вишита хустинка на чотири кінці»,

І «Десь тут була подоляночка»…

Це ігри для дітей невинні;

І відьма зла, і зцілена царівна.

 

Царевич смілий, молодий,

У кожній пісні все новий.

І той, хто в колі, був в цій ролі.

І «Мої милі огірочки»,

І спів про вишиті сорочки,

І сміх, і жарти, та все в мірі.

 

Все без образ було, без бійки,

Хоч були танці із паском, і крики,

Обряд заручин, але в казці,

І перший поцілунок біля церкви…

Дивились діти, старші і батьки,

Все відбувалось, як на сцені.

 

Святковий одяг, найкращі страви,

Весняне сонце, теплі вечори…

А «Мої милі огірочки»

Від церкви в крайні вулиці пішли,

«Христос Воскрес!» по всім селі співали,

До півночі розходились, стихали.

 

Їду, напитки швидко скуштували,

Напівроздягнені вже засинали,

До ліжка добирались, як в окопи,

Вже уві сні ще щось співали,

Та сни були короткі, як ніколи…

Все в пам’яті лишилось великоднє.

 

Бо воскресіння – із дитинства:

То світле почуття, глибоке,

Воно разом із Колядою

На все життя лишилося з тобою,

Ніколи не старіє, все солодке,

Воно у тобі, як батьківська хата,

Як колискова рідна, материнська,

Святе і як найкраща пісня.

 

4 листопада 2015 року

 

Додати коментар

Developed in conjunction with Ext-Joom.com