Дитинство
- Деталі
- Створено: Вівторок, 01 березня 2016, 14:29
- Перегляди: 137
ДИТИНСТВО, ЯК І СВЯТО, – СВЯТЕ
Великдень без гаївок –
Як Різдво без коляди,
Як воскресіння без веснянок,
Квітна неділя без верби,
Зелені свята без маївок,
Як Миколай без чуда, без подушки.
Гаївки – витвори народні:
Чарівні співи, танці ніжні,
І «Вишита хустинка на чотири кінці»,
І «Десь тут була подоляночка»…
Це ігри для дітей невинні;
І відьма зла, і зцілена царівна.
Царевич смілий, молодий,
У кожній пісні все новий.
І той, хто в колі, був в цій ролі.
І «Мої милі огірочки»,
І спів про вишиті сорочки,
І сміх, і жарти, та все в мірі.
Все без образ було, без бійки,
Хоч були танці із паском, і крики,
Обряд заручин, але в казці,
І перший поцілунок біля церкви…
Дивились діти, старші і батьки,
Все відбувалось, як на сцені.
Святковий одяг, найкращі страви,
Весняне сонце, теплі вечори…
А «Мої милі огірочки»
Від церкви в крайні вулиці пішли,
«Христос Воскрес!» по всім селі співали,
До півночі розходились, стихали.
Їду, напитки швидко скуштували,
Напівроздягнені вже засинали,
До ліжка добирались, як в окопи,
Вже уві сні ще щось співали,
Та сни були короткі, як ніколи…
Все в пам’яті лишилось великоднє.
Бо воскресіння – із дитинства:
То світле почуття, глибоке,
Воно разом із Колядою
На все життя лишилося з тобою,
Ніколи не старіє, все солодке,
Воно у тобі, як батьківська хата,
Як колискова рідна, материнська,
Святе і як найкраща пісня.
4 листопада 2015 року