Покров
- Деталі
- Створено: П'ятниця, 25 жовтня 2013, 09:48
- Перегляди: 1466
До празника Покрови Пресвятої Богородиці
У Греції, сто років перед тим
Як наш народ хрещення мав прийняти,
Один невільник-слов’янин
У храмі бачив Божу Матір.
По той бік моря, у притоці,
В Влахерній в храмі, в 900-м році,
Пречиста вкрила омофором
І рятувала перед мором
Хрещених греків у столиці,
Звільнивши від ворожої в’язниці.
Так виявила свій Покров,
Свою увагу, силу і любов,
Ради гарячих, щирих молитов.
Сама з’явилась над народом,
Який всю ніч Її благав,
Який на небо уповав, не спав,
А хором розмовляв із Богом.
Чи досить нам раз в році пам’ятати
Про Твій Покров, о Божа Мати?
Чи вистарчить лише в жовтневі дні
Тобі приносити пісні,
Коли про чудо хочемо благати,
Про єдність, злагоду і мир,
Щоб не потрапити за грати,
Щоб знову не попасти у ясир?
Усе, що ми благали – Ти давала,
Усе, про що народ Тебе просив.
В Почаєві Ти кулі відвертала,
У Теребовлі вибухом спинила ворогів.
На волю вивела, почувши в Зарваниці
Як ми благали вдень, вночі…
Воскресла замурована криниця,
Стоїть, як пам’ятник, каплиця,
Як згадка про недавні дні.
На Твою честь – собор, дзвіниця,
Від нас Тобі і проща, і пісні.
Одна в нас біль, одна в нас таємниця:
Чи буде єдність в нас, чи ні?
Чому ти, Україно, не єдина,
Чому так много твоїх ворогів?
Чому ведеш себе, як юродива,
Невже ніхто про єдність не просив?
Своя до України в нас любов,
За єдність щирих мало молитов.
«Під Твій Покров» співаємо окремо, –
Тому і просимо, благаємо даремно.
Окремо маєм Церкву і освіту,
Хоч славимо Успення і Різдво,
І визнаєм Тебе за Матір світу,
І проповідуєм, щоб всі були – одно.
Під Твій Покров – і схід, і захід!
Під Твій Покров – Карпати і Дніпро!
Під Твій Покров – увесь наш рід,
Щоб разом святкувати Твій прихід
В Почаєві, у Києві і Зарваниці,
Щоб сповнився нарешті заповіт:
Щоб всі були – одно,
Щоби одно – становив цілий світ!
До Тебе, до Небесної Цариці,
Уже в двохтисячному лине спів…
О, якби наш народ зумів
Про єдність так Тебе благати,
Так як про волю він просив!
О Покровителько! О Божа Мати!
О як нам гріх той подолати?!
Дай нам простити і забути, дай сказати:
«Любитись маємо, єднатись, брате!»
Під Твій Покров прийми нам Україну,
Зціли її, зроби її єдину!
Під Твій Покров прийми серця розбиті,
Даруй Любов, щоб були ми, як діти!
ієрм. Самуїл Мосціпан
09.10.2000 р. Б.
Дора