Йду в село…
- Деталі
- Створено: П'ятниця, 25 жовтня 2013, 09:39
- Перегляди: 1455
1. Зарваниця – село всім відоме давно,
Чудо вже не одно Богородиця тут дарувала,
Тут гаряча сльоза, як холодна роса,
Не один раз на землю упала.
Скільки радісних сліз, воском дихає ліс
І молитвою скрізь від землі аж до неба пропахло,
Сонця блиск Твоїх риз на іконі завис,
На руках Твоїх Богові м’яко.
Приспів: О яка тут краса –
І небесна й земна.
Тут радіє душа,
Почуває себе як удома.
А любов й доброта
Наповняє серця,
Щось шепочуть уста –
Назріває для чуда нагода.
2. Де Пречистої слід – ні посуха, ні лід,
Ані множество бід не змогли джерело осушити,
Божа ласка свята і цілюща вода
Все готові тут чуда вершити.
Із небес, з висоти, із землі, з глибини,
Благодать Зарваницю вкриває,
Прибігають сюди, щоб напитись води –
Тут на всіх Божа Мати чекає.
Приспів: Все від Бога – для нас,
Божа ласка – з небес,
Благодать повсякчас –
Від Пречистої нам допомога.
А любов й доброта
Наповняє серця,
Щось шепочуть уста –
Назріває для чуда нагода.
3. Україно моя, ти не встоїш сама,
Тільки може Вона тобі волю і мир дарувати,
Бо без Бога – пітьма, і держави нема,
І брат брата готовий вбивати.
Щоб взяла під Покров, щоб не лилася кров,
Щоби голод минав – Богородицю маєм благати,
Українці мої, та ж ми діти Її,
Зарваниця нас має єднати.
Приспів: О яка тут краса –
І небесна й земна.
Тут радіє душа,
Почуває себе як удома.
А любов й доброта
Наповняє серця,
Щось шепочуть уста –
Назріває для чуда нагода.
4. Ще із давніх часів, коли Київ горів,
Бог таке допустив – у столиці горіла Святиня,
Нерушима стіна помножилась сама,
Й руську землю чудами покрила.
Де ще є такий край, чудотворний, як рай,
Не питай, не шукай – на землі лиш одна Україна,
Це прекрасна земля і родюча й свята –
Ранній Люрд й загадкова Фатіма.
Приспів: Все від Бога – для нас,
Божа ласка – з небес,
Благодать повсякчас –
Від Пречистої нам допомога.
А любов й доброта
Наповняє серця,
Щось шепочуть уста –
Назріває для чуда нагода.
5. Тільки сором, що ми, українці-брати,
Уже довгі роки не дійдемо до згоди,
Поможи нам згори об’єднати церкви
Для ще більшої Божої слави.
Україно моя, Божа Мати – одна,
А ікона її – чудотворна,
Зарваниця – свята, бо свята тут земля,
А вода з джерела – пречудова.
Приспів: О яка тут краса –
І небесна й земна.
Тут радіє душа,
Почуває себе як удома.
А любов й доброта
Наповняє серця,
Щось шепочуть уста –
Назріває для чуда нагода.
6. Йду в село, в те село, де святе джерело,
Там Пречиста монахові сниться.
Щоб мені повезло, щоб не страшно було,
Як минуле в думках ворухнеться.
Приспів: Все від Бога – для нас,
Божа ласка – з небес,
Благодать повсякчас –
Від Пречистої нам допомога.
А любов й доброта
Наповняє серця,
Щось шепочуть уста –
Назріває для чуда нагода.
бр. Степан Мосціпан
осінь 1995 р. Б.
Зарваниця